2

Степан Веселовський, виконавчий директор Львівського кластеру ІТ та бізнес-послуг: Наша місія – зростання ІТ-індустрії у Львові

Аватар пользователя admin

На початку жовтня у Львові відбулася наймасштабніша ІТ-подія Західної України — Конференція Lviv IT Arena. Головним організатором заходу став Львівський кластер інформаційних технологій та бізнес-послуг (ІТБП). Портал itvesti.com.ua та дайджест «Електронний документообіг та ІТ для бізнесу» були запрошені на конференцію в якості медіа партнера. На конференції наші журналісти зустрілися з виконавчим директором Львівського ІТ-кластеру Степаном Веселовським і взяли в нього  цікаве інтерв’ю, під час якого пан Степан розповів про ідею створення та роботу Кластеру у Львові, про основні завдання Кластеру та плани на майбутнє.

Отже, вмощуйтеся зручніше, беріть горнятко гарячої кави або чаю та читайте про внутрішню кухню львівської кластерної ІТ-спільноти.

Степане, почнімо з самого початку — з того, як і чому виникла потреба в IT кластері у Львові та хто був ініціатором його створення?

Ну, якщо з самого початку,  тоді я вам розповім історію про створення IT кластеру.  Зараз це вже стало своєрідною легендою.

У другій половині нульових років перед Львовом постало питання визначення шляху розвитку міста, визначення його сильних сторін і позиціонування серед інших міст України. Для цього міська рада почала працювати над стратегією економічного розвитку міста, ця стратегія називається «Стратегія конкурентоспроможності». Якщо казати коротко, то це є візія і методологія, за якою має розвиватися місто в економічному напрямку. Для розробки стратегії була запрошена компанія Monitor Group. 

Monitor Group — міжнародна консалтингова компанія, одним із засновників якої є Майкл Портер — «батько» теорії кластерів. Він і його компанія розробляють стратегії відповідно до цієї кластерної методології.

Упродовж 2008 року проводився економічний аналіз міста, за результатами якого консультантами було визначено два основних кластери, що стануть проривними в економіці міста на наступні 5 років. Перший кластер — це ІТ та бізнес-послуги, а другий кластер — туризм.

 

Далі ми будимо говорити про ІТ, як одну з індустрій, що стала ключовою для міста Львова та України вцілому.

Консультанти запропонували, щоб місто зафіксувало ці два напрями як головні свої стратегії і максимально акцентувалося на їх розвитку. Але на цьому етапі виникає питання, хто в даному випадку повинен дбати про свій розвиток — індустрія чи місто? Чия це компетенція?

 

Більше за все бізнес зацікавлений у прибутках, тому, я вважаю, що це — компетенція бізнесу.

Власне, так. Місто, швидше, тут є провайдером послуг для індустрії.

Місто сказало: «Ми ваш support, ми вас пріоритезуємо, а ви, будь ласка, подбайте про свій розвиток. Ми хочемо від вас бачити у три-чотири рази більший ріст, ніж ми маємо зараз».

Дивіться, тут є класична win-win ситуація. Індустрія розвивається, росте, податки від індустрії в місто зростають, зростає кількість людей, які переїжджають до Львова. Ці люди мають хороші зарплати, які вони витрачають у місті, відповідно, економіка міста зростає. Тобто якщо бізнес у місті прибутковий, то добре і місту.

Відповідно до цього виникла потреба у створенні окремої організації, яка б цілеспрямовано займалася розвитком ІТ-індустрії в місті, консолідувала сили провідних компаній і працювала на задоволення їх спільних потреб ефективніше та дешевше, ніж якщо б кожна окрема компанія робила це самотужки. 

Львівський ІТ-кластер почався з трьох компаній: Eleks, SoftServe та N-iX.  Ці три компанії об’єдналися й сказали: «Окей, давайте спробуємо та подивимося, що з цього вийде». Це був 2009 рік,  ранні початки Львівського ІТ-кластеру. Тоді в нас не було якоїсь системності, це було щось схоже на клуб ІТ-керівників, де топ-менеджери спілкувалися між собою.

Згодом до кластеру приєдналися ще кілька компаній, і поступово кластер зріс до сьогоднішніх розмірів.

Але зростання з 2009 по 2013 рік відбувалося, швидше, несистемно. Чому? Тому що це були в більшості лише точкові ініціативи. Перші роки роботи кластеру - це була така апробація часом. Компанії дивилися, чи ми можемо разом працювати, щоб досягти чогось більшого. І апробація часом пройшла вдало.

Вже на першому засіданні власники компаній  зібралися і обговорили проблеми індустрії, так би мовити, визначили, що в кого болить. На той час найбільше «боліла» англійська мова. Тому учасники засідання сказали: «Давайте зробимо спільний проект чи низку проектів, що вирішать нашу проблему».  Сказано – зроблено. Організували курси для технічних спеціалістів у Львівській політехніці, організували промоційну кампанію, яка пропагувала вивчення англійської мови, щоб довести до студентів думку, що кар’єри в ІТ без англійської немає.  І, в принципі, це спрацювало. 

Програму з вивчення англійської мови ми запустили в 2010 році, і вже зараз в нас є значний прогрес у цьому напрямку. За відгуками HR-рекрутерів кількість спеціалістів з добрим знанням англійської мови суттєво зросла. Проект з популяризації англійської мови – це був перший такий значний проект, на прикладі якого учасники кластеру зрозуміли, що вони можуть ефективно працювати разом у напрямку вирішення загальних для індустрії проблем. Відповідно, було вирішено розширювати рівень співпраці: залучати більше людей, більше компаній і робити більші проекти. Для цього Наглядова Рада прийняла рішення активізувати діяльність нашої організації з метою пришвидшення розвитку ІТ-індустрії в місті. Власне, на цьому етапі, в лютому 2013 року, я прийшов у Львівський ІТ-кластер і зараз займаюсь його розбудовою.

 

Степане, зрозуміло, що кластер створили великі  ІТ-компанії, і вони є його основними драйверами. А ось як ви співпрацюєте зі середніми та невеликими ІТ-компаніями.  Чим ви їм допомагаєте?

Дійсно, спочатку було таке припущення, що ІТ-кластер це лише для великих компаній, що тут зібралися основні гравці ринку і щось там роблять собі. Насправді це не так. Я довго боровся з цим стереотипом, тому що кластер якраз має більшу цінність для малих і середніх компаній.

Так, для великих компаній кластер має значну користь, тому що він забезпечує їх сервісами, які є унікальними і значно полегшують їм процес ведення бізнесу.  Але для менших компаній  користь від роботи в кластері є ще більша.  Тому що, окрім отримання сервісів, компанія отримує відмінний networking, тут вони можуть  обмінятися досвідом, дізнатися про наявні бізнес-кейси та краще зрозуміти індустрію. Для них кластер це такий собі networking business school, де ви можете з колегою обмінятися досвідом. Бо навіщо ж тобі набивати свої власні синці, коли ти знаєш кому зателефонувати і запитати, як зробити це без зайвих витрат. Ось що в кластері цікаво малим компаніям.

Середні компанії приходять у наш кластер тоді, коли вони доходять до розуміння, що їм потрібен boost marketing –  тобто розуміння того, що їм треба  піднімати свій brand recognition в регіоні, бо вони хочуть, щоб до них на роботу приходили спеціалісти, кращі спеціалісти. І кластер є таким місцем, в котре ти приходиш, і твоя компанія відразу стає видимою та впізнаваною. Тобто, якщо ти зайшов у кластер, про твою компанію вже будуть знати на ІТ-ринку.  Так відбувається тому, що в нашому регіоні про ІТ-кластер знають всі, ми дбаємо про це.

Всі наші сервіси і проекти ми будуємо відповідно до потреб ринку, до потреб компаній, які є учасниками кластеру.  Ми є flexible — організація, яка дуже швидко може організувати необхідний сервіс, якщо ми бачимо, що є така потреба на ринку.

 

Добре, давайте поговоримо більш детально про ці сервіси.

Ми працюємо в 4-х основних напрямках.

  • Людський капітал - освіта.
  • Промоція
  • Інфраструктура
  • Підтримка та розвиток бізнесу

 

Людський капітал.  ІТ-індустрія залежить від людського капіталу. Немає людей — немає бізнесу.

Чим більше людей, хороших спеціалістів на ІТ-ринку Львова, тим менша конкуренція між компаніями, тим швидше компанії знаходять потрібних людей, швидше вирішуються питання підбору команди для проектів, і повільніше зростає заробітна плата. Тому що, коли фахівців бракує, йде змагання за спеціалістів. 

Одна компанія запропонує плюс сто доларів, інша — плюс сто доларів, і так за два переходи людина стає на декілька сотень доларів дорожча для компанії.  Для того, щоб бути конкурентоспроможними, ми не можемо допустити великого підвищення вартості та дефіциту спеціалістів, тому нам треба працювати над збільшенням кількості спеціалістів у регіоні. Одним із шляхів є збільшення та покращення ІТ-освіти. 

В нас є чотири рівні освіти: шкільна освіта, університетська, позауніверситетська та бізнес-освіта.

Наша діяльність у напрямку шкільної освіти — це промоція фаху інженера серед школярів. Це праця на перспективу, для майбутнього зростання індустрії.

Якщо ми збільшуємо кількість випускників шкіл, охочих вступити на прикладну математику чи комп’ютерні науки, то пропорційно збільшується кількість студентів на потік, а відповідно, збільшується кількість нових випускників з університетів.  Таким чином ми збільшуємо через 5 років загальну чисельність ІТ-спеціалістів на ринку.

Наступний рівень освіти — університетська. На цьому рівні ми працюємо над модернізацією освітніх програм у вищих навчальних закладах.

Я коли прийшов у кластер, у мене була ілюзія, що все у вузах вирішується в міністерстві освіти, і тут ми нічого не можемо вдіяти. Насправді нічого подібного. Міністерство, коли затверджує навчальні плани, спускає його вниз  до викладачів у вигляді тез, а далі вже сам викладач готує той контент, який отримують студенти.  І, як правило, контент, який готує викладач, вже є застарілим, і тут нашим завданням є допомогти викладачу створити найактуальніший контент. Для цього ми розпочали проект з модернізації навчальних програм, який має назву «ІТ Експерт». У цьому проекті над розробкою навчального контенту в парі з викладачем працює експерт-волонтер із провідної ІТ-компанії. Кінцевим продуктом проекту «ІТ-експерт» є модернізована сучасна навчальна програма для університетів.  Зараз ми так працюємо зі Львівською політехнікою.

Третій рівень — позауніверситетська освіта. Ми називаємо цей напрям «Фахові школи». Це для людей, які мають інший фах, іншу університетську освіту, але мають бажання перекваліфікуватися та розвиватися в ІТ.  Ці люди проходять двомісячний курс, навчаються, отримують необхідні знання, сертифікат, і ідуть працювати в наші компанії.

У рамках цього проекту в нас уже успішно працює програма з підготовки тестувальників, а зараз ми запускаємо програму з підготовки UI/UX фахівців.

І четвертий рівень освіти — це бізнес-освіта. Минулого року ми запустили магістерську програму з технологічного менеджменту. Ми це зробили для підготовки майбутніх С-level executives — талановитих менеджерів. Ми зробили цей проект, тому що ми бачимо, що компанії зростають, і їм усе більше потрібен добрий менеджмент. Звідки його взяти? Його потрібно виховувати.

Як? Потрібно створити навчальну англомовну програму  з викладачами з-за кордону.

Проект бізнес-освіти ми запустили спільно з Католицьким університетом і працюємо спільно з Львівською бізнес-школою.

Промоція

Як збільшити кількість людського капіталу у Львові? Як залучити більше айтішників для проживання у Львові?  Перший шлях — це освіта, про нього я вже вам розповідав, другий шлях — це промоція.

Завдання промоції — зробити Львів цікавим для проживання ІТ-спеціалістів та розповсюдити інформацію про це.  Для цього ми організовуємо конференції, Road Show та різні заходи в інших містах, на яких ми демонструємо привабливість Львова. 

Ми показуємо людям, що місто зростає набагато швидше, ніж інші міста України, що саме тут можна почати свою кар’єру, тут можна отримати все необхідне для цього. Ми показуємо, що місто Львів є комфортним для життя, і в рейтингах воно завжди на перших місцях, і це також працює на нашу користь.

Третій напрям інфраструктура

Зараз єдиний наш проект з даного напряму є  будівництво житла для ІТ-фахівців. Ми будуємо «ІТ House».

Комфортний будинок для спеціалістів ІТ-індустрії, працівників компаній, які входять у наш кластер. Будівництво будинку на 72 квартири почнеться вже наступного року, будинок буде збудований з урахуванням усіх потреб ІТ-фахівців, навіть буде обладнаний meeting room’ом.

Ціни на житло будуть нижчими за ринкові.  Секрет, як це нам вдалося, не розповім. Скажу тільки, що проект реалізовується за підтримки міста.

Підтримка та розвиток бізнесу.

Ми беремо на себе всі клопоти, що пов’язані з візовою підтримкою учасників нашого кластеру. Зараз відкриваємо представництво Львівського кластеру ІТ та бізнес-послуг у Польщі, щоб дати можливість нашим компаніям виходити на польський ринок, відкривати офіси та працювати там з партнерами.  Тобто ми є таким містком, через який можна потрапити до потрібних компанії людей і пришвидшити розвиток бізнесу.

 

Добре, зараз ми якраз перейшли до питання підтримки бізнесу та промоції за кордоном.  Цікаво, яку промоцію компаній учасників кластеру за кордоном ви робите? Чи ви більше промоцією на внутрішньому ринку займаєтеся?

Хочу ще раз відзначити, що ми працюємо на задоволення потреб, які виникають у компаній ІТ-кластеру. В минулі роки в нас не було потреби запускати проекти з міжнародною промоцією, тому що бізнес зростав, клієнти приходили. У нас були швидше проблеми з людським капіталом, і потрібна була промоція Львова в межах України для залучення фахівців.

Цього року ми бачимо запити від широкого кола малих і середніх компаній, що, в принципі, це є затребувано. І на наступний рік ми розробляємо проекти в цьому напрямку. Як я вже казав, ми відкриваємо своє представництво в Польщі, офіційно реєструємося та будемо допомагати компаніям виходити на цей ринок, тобто наступного року ми плануємо більш активно допомагати нашим компаніям залучати клієнтів з-за кордону.

 

Чи якось ви допомагаєте місцевому електронному  урядуванню у Львові?

Для відповіді на це запитання треба зрозуміти, що є два окремих питання: одне — це розвиток регіональної ІТ-індустрії,  а друге – це організація внутрішніх бізнес-процесів міста. Львівська міська рада — це велика організація місцевого самоврядування, яка має свої бізнес-процеси, а клієнтами міської ради є мешканці міста Львова. І на те, як міська рада організовує свої внутрішні процеси, наша організація не впливає. Чому? Тому що  ми займаємося виключно розвитком індустрії, і нашими головними клієнтами є працівники ІТ-індустрії та ІТ компанії.  

Для розбудови системи електронного урядування міська рада шукає підрядника через тендер, на який подаються різні компанії. І тут немає значення, чи є компанія учасником кластеру, чи не є.  Це також може бути компанія з Росії або з Польщі.  Тут все чітко і прозоро.  Усі охочі компанії подаються на цей проект, і той, хто має більшу експертизу і кращу  success story, того місто і обирає.  І в даному випадку наші компанії не реалізовують проекти електронного урядування.

 

Степане, скажіть, що ж треба зробити, щоб стати учасником Львівського кластеру ІТ та бізнес-послуг?

Все дуже просто. Щоб стати учасником Львівського кластеру інформаційних технологій та бізнес-послуг, треба:

По-перше, мати офіс у Львові, або мати в планах на найближчий рік відкрити офіс у Львові.

По-друге, відповідати нашим морально-етичним цінностям. Коли компанії подають заявку на участь у кластері, її розглядає наша етично-ревізійна комісія, яка перевіряє, чи не замішана компанія в корупційних схемах, чи компанія не має якихось скандалів, які можуть негативно вплинути на імідж кластеру і взагалі на імідж Львова. Тобто етично-ревізійна комісія дивиться і вирішує, чи рекомендувати компанію для  включення в кластер.  Якщо рекомендує, то загальні збори приймають цю заявку, і компанія стає учасником кластеру.

 

Львівський кластер  ІТ та бізнес-послуг – це чисто регіональний проект, чи є потенціал до виходу в інші регіони?

Кластер за своєю концепцією — це є суто регіональний проект, тому що кластер — це є географічна ділянка, яка обмежена на карті, яка має потенціал зростання чогось, в нашому випадку — ІТ в межах цієї території. Тобто кластер — це регіональний проект. Але в нашому випадку ми зростаємо також і за рахунок компаній, які не є львівськими. В нас зараз багато харківських компаній які стали учасниками кластеру та планують відкривати свої офіси у Львові найближчим часом.

Чому так? Тому що Львів стає все привабливішим для розвитку бізнесу та відкриття офісів. У нас максимально відкрите бізнес-середовище, ми не створюємо жодних обмежень, ми намагаємося залучати компанії в кластер завдяки тим сервісам, які ми надаємо.

 

Тобто продавати франшизу Львівського ІТ-кластеру в Вінниці чи Житомирі ви не маєте наміру? 

Дивіться, про франшизу: тут питання в тому, що взагалі не можна продати франшизу регіонального кластеру через те, що у кожному місті його організація буде унікальна.

 

Але ж у вас вже є досвід,  є відпрацьована метода.  Чи залучали ваш досвід до реалізації схожого проекту в іншому місці?

Так, ми долучались до створення нового ІТ-кластеру в Україні, коли працювали з Кримом. Тоді в Україні розбудовувався кримський кластер ІТ, який ще був минулого року, ми з ними співпрацювали, ми надавали базовий консалтинг і пропонували конкретні кроки. Пізніше, коли вже мали переходити до проектної роботи, в Криму сталося те, що сталося.

Зараз Запоріжжя цікавиться, Дніпропетровськ цікавиться. Але тут є певна відмінність нашого кластеру і кластеру, який будується, наприклад, у Харкові, Тернополі чи Житомирі. Розумієте, не можна просто щось назвати кластером і нічого не робити, це не є кластер. Кластер – це є ініціатива, це є системні проекти, тобто – це організація, яка має постійно драйвити процеси розвитку індустрії в регіоні. Кластерний підхід дуже динамічний і різноманітний.  Кластер у Львові та кластер, скажімо, у Запоріжжі чи Дніпропетровську можуть бути принципово іншими. Так, є якісь спільні потреби чи проекти, які можуть збігатися, наприклад, англійська мова, але кожний регіон має свою специфіку, своїх клієнтів, свій особливий ринок праці. Тому про франшизу мова не йде, хоча назвати «Львівський кластер ІТ в Запоріжжі» можливо було б і прикольно (посміхається),  але це не є наша місія.

Наша місія — зростання ІТ-індустрії  у Львові.

 

Що ви можете порадити для інших ІТ-кластерів у інших регіонах України, які кроки їм треба зробити?

Переїжджати до Львова. Що ж мучитися? Тут все готове. (посміхається)

Ну, це, може, трохи егоїстично прозвучало. Насправді ми співпрацюємо з багатьма компаніями з інших міст. У більшості випадків співпраця починається з того, що до нас звертаються з питаннями «як вам це вдається?», «ми хочемо  в себе зробити те ж саме».

І такі запити вже є з багатьох місць. Але, як я вже казав, кожне місто особливе і готового рецепту тут немає, для кожного треба розробляти свою концепцію.

В Україні є три великі ІТ-гіганти: Київ, Львів, Харків – це міста, які є ядром ІТ-індустрії. Не меншу важливіст мають Дніпропетровськ, Одеса та інші міста. Наше конкретне завдання є зростання конкурентоспроможності Львова.  І ми конкуруємо з Києвом, ми конкуруємо з Харковом. Та конкуренція не означає якусь ворожнечу, ми завжди готові до співпраці та партнерства. Ми працюємо з усіма містами, але ми намагаємося бути кращими так само, як і Харків намагається бути кращим. І це – правильно, це – шлях розвитку.

 

Тут я з вами згоден: зараз Львів за багатьма показниками на першому місці, принаймні, за піаром та за репутацією.

Так, найліпше, що навчилося робити наше місто за останні шість років, то це себе гарно продавати, раніше ми цього не вміли. Ми намагалися, набивали синці, але раніше ми не знали, як це робити, а зараз ми знаємо, ми вміємо.

Інтерв'ю проводив: Роман Іваницький

Plain text

  • HTML-теги не обрабатываются и показываются как обычный текст
  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.
CAPTCHA
Введите код защиты на картинке
CAPTCHA на основе изображений
Введите код с картинки

Комментарии

Аватар пользователя Валерий

Получилосось методическое пособие по работе ИТкластеров. Или кейс обязательный для изучения в других городах Украины

Аватар пользователя Валентин Зодчий

Если Львов такой хороший и замечательный то почему большинство ИТ компаний предпочитают Харьков и Киев?